воскресенье, 17 июня 2012 г.

Книга о Владимире Фомиче Лобасе была написана его женой Людмилой Михайловной Лобас и издана Натальей Веселицкой (издательский центр "Мастер-десант) к 70-летию выдающегося ученого и прекрасного человека.
7 мая 2012 года он ушел от нас... Но мы все, кто его знал, сохраним в сердцах светлую память о нем.
Объявляем подписку на издание нового тиража книги c диском "Песня длиною в жизнь". Желающие могут прислать заявку на книгу и диск на электронный адрес: master-desant.bigmir.net

Фильм "Песня длиною в жизнь"
http://www.youtube.com/watch?v=UFDfvxXpbJs&feature=youtu.be



Песня длиною в жизнь
Посвящается В. Ф. Лобасу

Бежит жизнь незаметно.
В ней зрело и конкретно
Мы планы воплощаем –
Миг удержать желаем!

С ним в Вечность мы летим…
Хотим, хотим, хотим –
Свое предназначенье
Увидеть как знаменье!

С ним в Вечность мы летим…
Хотим, хотим, хотим –
Свое предназначенье
Увидеть как знаменье!

Знай, в Песне Судьбы сила!
Всех красотой пленила,
Всех мудростью объяла,
Сердца собой связала.

Пусть Песня не прервется
И в детях отзовется,
Во внуках прорастет
И вечно пусть живет!


Наталия Веселицкая

Песня длиною в жизнь
(фрагмент предисловия книги о Владимире Фомиче Лобасе)


Книга-очерк «Песня длиною в жизнь», написанная с любовью и глубоким уважением Людмилой Михайловной Лобас о своем муже, даст всем нам прекрасный опыт понимания судьбы славянина, который благодаря своему таланту, трудолюбию, уму многого достиг в жизни, мудро по ней идет, оставаясь бодрым, энергичным и вдохновенным вот уже 70 лет.
Он впитал в себя многовековой опыт и знания людей через книги, путешествия, общение и успешно соединил их с жизненной практикой.
Он щедро дарит себя своим близким, друзьям, студентам, знакомым.
Зная Владимира Фомича уже более деяти лет, могу сказать с полной уверенностью, что он излучает доброту, компетентность, доброжелательность и благоприятно влияет на формирование позитивного тонуса тех людей, с которыми общается.
Думаю, что это мое стихотворение о нем:

Этот день переполнен,
Как всегда, под завязку.
Жизнь – как благо.
Рекорды ставлю я,
Будто в сказке…
Мои песни и мысли,
Мои гривни и терни
Составляют их список.
И мелькают мгновенья!
Просто каждая Песня,
Та, что будет мной спета,
Составляет мгновенья.
И мелькают куплеты!..

Наталья Веселицкая,
издатель, директор Центра духовного развития
и творческой инициативы «Гармония»,
издательского центра «Мастер-десант»

     Лобас Владимир Фомич

В честь 170-летия (2004 г.) своего открытия Киевский университет им. Т. Г. Шевченко издал несколько томов «Шляхами успіху», где собраны биографии выпускников, которые славят университет своей деятельностью. На странице 207 в III томе размещена биография Лобаса Владимира Фомича.

Випускник історико-філософського факультету (1964 р.).
Професор кафедри суспільних наук Університету економіки та права «КРОК».
Доктор філософських наук, професор.
Співзасновник української семіотичної школи.
Народився 5 січня 1942 р. у с. Пустовіти Хмільницького району Вінницької області за часів німецько-фашистської окупації. Малий Володя на запитання німецького солдата про місцезнаходження батька відповідав, що той «б’є німця». Такими були перші кроки самоствердження особистості Володимира Лобаса.
Шкільні роки в душі Володимира залишили юнацькі спогади, сповнені романтики повоєнної відбудови та активного громадянського входження в доросле життя.
Навчаючись у Київському державному універси-
теті ім. Т. Г. Шевченка на філософському факультеті (1959–1964 рр.), Володимир Хомич виявив неабиякий хист до вивчення суспільних дисциплін, зокрема досяг перших важливих результатів в аналізі логіки наукового пізнання. Тому й одержав запрошення до аспірантури Інституту філософії (відділ логіки наукового пізнання), реалізувавши мрію стати високофаховим науковцем після трьох років педагогічної діяльності в Луганському педагогічному інституті.
Захистив кандидатську дисертацію «Філософський аналіз інтелектуальної комунікації» у 1970 р. та повернувся до Луганського педінституту, в якому, займаючись підготовкою молодих спеціалістів, удосконалював свою педагогічну майстерність, торуючи шлях до наукової зрілості.
Докторську дисертацію «Філософський аналіз знако-
вих засобів передачі інформації» Володимир Лобас захистив у 1982 р.
З 1985 по 1990 рр. під керівництвом Володимира Хомича спільно з викладачами спеціальних кафедр (природничих і гуманітарних) було підготовлено дві колективні монографії, в яких фактично зафіксовано світоглядний потенціал вузівських спеціальних дисциплін.
У 1987 р. Володимиру Хомичу запропонували роботу в Київській вищій партійній школі. Однак він не поривав зв’язків з Луганським педінститутом, продовжуючи підготовку аспірантів, науковими темами яких були філософські проблеми семіотики. Десять кандидатів філософських наук вели мову про створення української семіотичної школи, яка нині має чималі здобутки.
У 90-х роках В. X. Лобас працював професором кафедри філософії Київського технологічного інституту легкої промисловості, завідувачем кафедри культурології КиєвоМогилянської академії, професором кафедри суспільних наук Київського університету економіки і технологій транспорту.
Нині Володимир Хомич обіймає посаду професора кафедри суспільних наук Університету економіки та права «КРОК».
Світ захоплень ученого – багатогранний і невичерпний. Він здійснює власну науково-дослідницьку і науково-педагогічну діяльність у галузі культурології. У його доробку понад 120 друкованих праць. Володимир Хомич Лобас є членом двох спеціалізованих вчених рад в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Родина Лобасів любить подорожувати, тож подружжя зробило міжнародний туризм складовою власної педагогічної діяльності, оскільки враження від вивчення інших культур знаходять втілення в публікаціях, навчальній та виховній роботі з молоддю.
Разом з дружиною Людмилою виховали сина Святослава і доньку Олену, які також закінчили Київський національний університет імені Тараса Шевченка (відповідно факультети кібернетики і філософський). Діти є однодумцями батьків у всьому, зокрема й у захопленні туризмом. Тож мандри у складі такого суперінтелектуального «загону» неозорими просторами Батьківщини чи інших країн перетворюються зазвичай на найкращий відпочинок.
Запалюючи іскорку світла знань у серцях кожного наступного покоління молоді, Володимир Хомич Лобас щоразу переконувався в тому, що «педагогіка – це найкраща професія». Це і перетворилося на його життєве кредо.

http://www.krok.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1877
Университет "Крок":

CВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ
ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ХОМИЧА ЛОБАСА


ВІСНИК Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (соціологічні науки) № 12 (223) - Червень 2011.

Номер випущено в честь 70-річчя професора Володимира Хомича Лобаса. Розглядаються його ідеї та їх значення для соціології. Публікуються статті, присвячені соціологічному аналізу кордону.

Серия «Древо рода»

Большое видится на расстоянии!..
С. Есенин


Серия «Древо рода» – одна из четырех серий проекта «Симфония здоровья» издательского центра «Мастер-десант» Центра духовного развития и творческой инициативы «Гармония». Серия посвящена истории украинских семей, составляющих родословную украинского народа.
Ведь Судьба человека сходна с Песней, а ее повороты все равно, что переход к новому куплету. От куплета к куплету пишется летопись человеческих судеб, из которых складываются истории родов. А уж из родовых потоков пишется история народа и вырисовывается узор судьбы человечества. Хорошая песня, хороший исполнитель – и мир вокруг будет наполнен светом, радостью и благодарностью, которые способны исцелять пространство и дарить жизненную перспективу человеку, роду, народу.
Из идеи сложения картины из пазлов, где пазл – история конкретной семьи через судьбу ее конкретных представителей, и родилась серия книг и видеодисков «Древо рода». Эта серия – возможность проявить любовь к дорогим людям, которые живут рядом с нами или которых уже нет среди нас… И передать чувство благодарности родных потомкам и другим людям, которые могут и не знать главного героя издания.