воскресенье, 17 июня 2012 г.

Книга о Владимире Фомиче Лобасе была написана его женой Людмилой Михайловной Лобас и издана Натальей Веселицкой (издательский центр "Мастер-десант) к 70-летию выдающегося ученого и прекрасного человека.
7 мая 2012 года он ушел от нас... Но мы все, кто его знал, сохраним в сердцах светлую память о нем.
Объявляем подписку на издание нового тиража книги c диском "Песня длиною в жизнь". Желающие могут прислать заявку на книгу и диск на электронный адрес: master-desant.bigmir.net

Фильм "Песня длиною в жизнь"
http://www.youtube.com/watch?v=UFDfvxXpbJs&feature=youtu.be



Песня длиною в жизнь
Посвящается В. Ф. Лобасу

Бежит жизнь незаметно.
В ней зрело и конкретно
Мы планы воплощаем –
Миг удержать желаем!

С ним в Вечность мы летим…
Хотим, хотим, хотим –
Свое предназначенье
Увидеть как знаменье!

С ним в Вечность мы летим…
Хотим, хотим, хотим –
Свое предназначенье
Увидеть как знаменье!

Знай, в Песне Судьбы сила!
Всех красотой пленила,
Всех мудростью объяла,
Сердца собой связала.

Пусть Песня не прервется
И в детях отзовется,
Во внуках прорастет
И вечно пусть живет!


Наталия Веселицкая

Песня длиною в жизнь
(фрагмент предисловия книги о Владимире Фомиче Лобасе)


Книга-очерк «Песня длиною в жизнь», написанная с любовью и глубоким уважением Людмилой Михайловной Лобас о своем муже, даст всем нам прекрасный опыт понимания судьбы славянина, который благодаря своему таланту, трудолюбию, уму многого достиг в жизни, мудро по ней идет, оставаясь бодрым, энергичным и вдохновенным вот уже 70 лет.
Он впитал в себя многовековой опыт и знания людей через книги, путешествия, общение и успешно соединил их с жизненной практикой.
Он щедро дарит себя своим близким, друзьям, студентам, знакомым.
Зная Владимира Фомича уже более деяти лет, могу сказать с полной уверенностью, что он излучает доброту, компетентность, доброжелательность и благоприятно влияет на формирование позитивного тонуса тех людей, с которыми общается.
Думаю, что это мое стихотворение о нем:

Этот день переполнен,
Как всегда, под завязку.
Жизнь – как благо.
Рекорды ставлю я,
Будто в сказке…
Мои песни и мысли,
Мои гривни и терни
Составляют их список.
И мелькают мгновенья!
Просто каждая Песня,
Та, что будет мной спета,
Составляет мгновенья.
И мелькают куплеты!..

Наталья Веселицкая,
издатель, директор Центра духовного развития
и творческой инициативы «Гармония»,
издательского центра «Мастер-десант»

     Лобас Владимир Фомич

В честь 170-летия (2004 г.) своего открытия Киевский университет им. Т. Г. Шевченко издал несколько томов «Шляхами успіху», где собраны биографии выпускников, которые славят университет своей деятельностью. На странице 207 в III томе размещена биография Лобаса Владимира Фомича.

Випускник історико-філософського факультету (1964 р.).
Професор кафедри суспільних наук Університету економіки та права «КРОК».
Доктор філософських наук, професор.
Співзасновник української семіотичної школи.
Народився 5 січня 1942 р. у с. Пустовіти Хмільницького району Вінницької області за часів німецько-фашистської окупації. Малий Володя на запитання німецького солдата про місцезнаходження батька відповідав, що той «б’є німця». Такими були перші кроки самоствердження особистості Володимира Лобаса.
Шкільні роки в душі Володимира залишили юнацькі спогади, сповнені романтики повоєнної відбудови та активного громадянського входження в доросле життя.
Навчаючись у Київському державному універси-
теті ім. Т. Г. Шевченка на філософському факультеті (1959–1964 рр.), Володимир Хомич виявив неабиякий хист до вивчення суспільних дисциплін, зокрема досяг перших важливих результатів в аналізі логіки наукового пізнання. Тому й одержав запрошення до аспірантури Інституту філософії (відділ логіки наукового пізнання), реалізувавши мрію стати високофаховим науковцем після трьох років педагогічної діяльності в Луганському педагогічному інституті.
Захистив кандидатську дисертацію «Філософський аналіз інтелектуальної комунікації» у 1970 р. та повернувся до Луганського педінституту, в якому, займаючись підготовкою молодих спеціалістів, удосконалював свою педагогічну майстерність, торуючи шлях до наукової зрілості.
Докторську дисертацію «Філософський аналіз знако-
вих засобів передачі інформації» Володимир Лобас захистив у 1982 р.
З 1985 по 1990 рр. під керівництвом Володимира Хомича спільно з викладачами спеціальних кафедр (природничих і гуманітарних) було підготовлено дві колективні монографії, в яких фактично зафіксовано світоглядний потенціал вузівських спеціальних дисциплін.
У 1987 р. Володимиру Хомичу запропонували роботу в Київській вищій партійній школі. Однак він не поривав зв’язків з Луганським педінститутом, продовжуючи підготовку аспірантів, науковими темами яких були філософські проблеми семіотики. Десять кандидатів філософських наук вели мову про створення української семіотичної школи, яка нині має чималі здобутки.
У 90-х роках В. X. Лобас працював професором кафедри філософії Київського технологічного інституту легкої промисловості, завідувачем кафедри культурології КиєвоМогилянської академії, професором кафедри суспільних наук Київського університету економіки і технологій транспорту.
Нині Володимир Хомич обіймає посаду професора кафедри суспільних наук Університету економіки та права «КРОК».
Світ захоплень ученого – багатогранний і невичерпний. Він здійснює власну науково-дослідницьку і науково-педагогічну діяльність у галузі культурології. У його доробку понад 120 друкованих праць. Володимир Хомич Лобас є членом двох спеціалізованих вчених рад в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Родина Лобасів любить подорожувати, тож подружжя зробило міжнародний туризм складовою власної педагогічної діяльності, оскільки враження від вивчення інших культур знаходять втілення в публікаціях, навчальній та виховній роботі з молоддю.
Разом з дружиною Людмилою виховали сина Святослава і доньку Олену, які також закінчили Київський національний університет імені Тараса Шевченка (відповідно факультети кібернетики і філософський). Діти є однодумцями батьків у всьому, зокрема й у захопленні туризмом. Тож мандри у складі такого суперінтелектуального «загону» неозорими просторами Батьківщини чи інших країн перетворюються зазвичай на найкращий відпочинок.
Запалюючи іскорку світла знань у серцях кожного наступного покоління молоді, Володимир Хомич Лобас щоразу переконувався в тому, що «педагогіка – це найкраща професія». Це і перетворилося на його життєве кредо.

http://www.krok.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1877
Университет "Крок":

CВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ
ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ХОМИЧА ЛОБАСА


ВІСНИК Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (соціологічні науки) № 12 (223) - Червень 2011.

Номер випущено в честь 70-річчя професора Володимира Хомича Лобаса. Розглядаються його ідеї та їх значення для соціології. Публікуються статті, присвячені соціологічному аналізу кордону.

Комментариев нет:

Отправить комментарий